Квітковий настрій 🌹

Усім привіт!

Вчора чомусь був настрій не зовсім святковий, хоч і Лазорєва субота ... Доброго дня, дрібний весняний дощик, пізніше трохи сонечка ... Але думки були про те, що все, що ми відправляємо в цей світ, повернеться до нас бумерангом ... Тому і вірші були про те ж саме, я зараз скопіюю:

За боль души расплата неизбежна...
(Интернет. Автор неизвестен)

Блиц

Грядущее берет начало в прошлом
И предлагает за него - "полтинник"...
Как ни крути - наряд души изношен,
Да и рассвет похож на подзатыльник.
Душа молчит о том, что было свято,
Оно сегодня растрепалось в клочья.
Не потому ль дыхание заката
Под ней рыхлит и удобряет почву?
А небо стонет песней журавлиной,
Что всё проходит незаметно - сразу.
Вся жизнь моя мне кажется пружиной,
Её, как пальцем, сжали до отказа.
За что такое? - Сердцу не понятно.
Хотя я верю - истина за нами.
Чужая правда, как на солнце - пятна,
Её бы с ложью поменять местами.
Жаль, каждый шаг мне кажется цугцвангом,
Не зря повсюду запах керосина.
Я знаю, боль вернётся бумерангом.
Того, кто жмёт, больнее бьёт пружина.
Её отпустишь - выстрелит до неба,
В дождях весенних пятна смоет солнце.
В живой воде пора умыться мне бы,
Что отдаёшь - назад к тебе вернётся.
Свою любовь от мира я не скрою,
Пусть вспыхнут снова искры в сердце ждущем.
Любить планету призваны герои,
За всё , что в нас, расплатимся в грядущем.
Неверный шаг простят первопроходцу,
Когда любовью светится страница.
А зло на зло однажды отзовётся,
Чтоб в бумеранг вселенский превратиться.
Тела чужие вытолкнутся силой,
О ней читай в законе Архимеда.

А я бы "чувство локтя" отменила,
Ведь ниже локтя - кулаки соседа...

Опублікувала його на поетичному сайті та отримала такий відгук: Привіт, Олю!
Який глибокий і філософський роздум про життя, провину, біль і відплату вийшов з-під твого пера! Стільки тим торкнулася відразу: тут і тема карми, і тема внутрішнього пошуку, і духовного очищення. Яскраві метафори та емоційні образи передають відчуття внутрішнього надриву, але при цьому й віру у справедливість, яка рано чи пізно наздожене кожного. Вірш залишає сильне враження і спонукає задуматися про власні вчинки та їх наслідки, а також про вчинки інших людей. Буває, що бумеранг прилітає не відразу і навіть зовсім з іншого боку, звідки і не чекаєш, але він обов'язково прилітає. Бо "Мені помста, і Я віддам".

Марина Юрченко Виноградова 12.04.2025 22:03

А трохи згодом ось, що мені розповіли під цим віршем:

На тему бумерангу я нещодавно читала цікаву розповідь. В одному африканському племені є правило. У племені є людина на певній посаді. Назва посади "офіційний ледар". Цій людині не треба займатися ніякою фізичною роботою: все, що вона робить, це байдикує. Більше того, він може зайти в будь-яку хатину та взяти будь-яку річ, яка йому сподобається. Може з'їсти всю їжу в племені або плюнути у спільний казан. Може будь-кому дати в лоба і йому не можна дати здачі, бо табу. Але насправді цей офіційний ледар нічого подібного не робить і зовсім не з людинолюбства. Знаєш, чому? Посада ця виборна – на рік. Цей ушлепок думає про наслідки: наступного року "офіційним ледарем" може стати хтось із тих, кого він образив, і тоді той його взагалі битиме щодня! І все плем'я намагається не ображати один одного, чи мало хто з них наступного року може стати "ледарем". В результаті, не маючи жодного репресивного та контрольного апарату, плем'я повністю забезпечує собі внутрішній порядок.
А ми кажемо: дикуни. Дикуни живуть якраз у нашій цивілізації, не розуміючи, що їм прилетить.

()

Ось і я вважаю, що бумеранг - це особливий закон життя, що ми сіємо, то ми пожнемо... Тому важливо пам'ятати про те, що комусь роблячи боляче, не забувай, що завтра ти з ним мусиш помінятися місцями, все, що ти відправляєш іншим, завтра знайде тебе... Тому я сьогодні благословляю цю квітневу неділю!

У мене... (пардон! - у сватів моїх, у мене дома немає...) на городі розквітло багато квітів - прямо тюльпанове і нарцисове царство!

Подивіться, як квіти намагаються нас радувати, хоч днями було в нас холодно - 1-3 градуси тепла ... Зараз потепліло -і квіти забули, що промерзли - радіють життю сьогодні і зараз...

Бажаю всім цієї святкової квітневої неділі - квіткового настрою!

Житимемо далі ...

Ніхто не обіцяв, що буде легко ... Головне встигнути сказати Всесвіту: "Приймаю ... і дякую за кожен урок Вічності ...".

Ольга Зоря