Боже, як хочеться жити...

Усім привіт!

У нас спека - 42 градуси ... Люди сидять у будинках під кондиціонерами, тварини теж засумували, ховаються в тазики, шукають холодок ... Але вдома їм не сидиться ... Так і тягне за паркан, але потім все ж таки повертаються додому і намагаються спати, поки спаде спека ...

Не віриться, але це мої вчорашні кошенята... Тишка з тигровим забарвленням мені нагадує іноді мого Кекса - і пір'я з вух, і характер такий же, сама по собі - "не відступати і не здаватися"))

Добре, коли кошенята сплять ... На душі спокійно ... Маленькі діти - маленький клопіт, великі діти - це вже не клопіт, а проблеми ... Невловимі кошенята)

Це така Тишка...

Шунька сіра - найласкавіша і очаватіша - раптом перетворилася на мандрівницю...
Вона вже побувала у сусідів, де вівчарка Арчі, яка в минулому пошмагала маму-Фільку ... Правда Шунька встигла влізти на дерево і Арчі стояв під деревом гавкав ... Онунка подзвонила сусідам і вони допомогли внучці зняти кішку з дерева ... Чесно кажучи, у мене вже голова йде колом...

А це Шунька-ангелятко...

Кожен день пригоди ... Сьогодні прийшов величезний сірий кіт до воріт (може бути, батько Шуньки?) Шуньку не могла загнати додому ... Але мене насторожило, що сусідський кіт якось наполегливо спілкувався з Шунькою, а та пирчала, шіміла і піднімала лапки з кігтиками...

Я стала проганяти кота, але він не йшов ... Знайшла палицю, почала стукати, піднімати шум - кіт ні з місця ... Тут вискочила мама Філька, сіла між Шунькою і котом ... Шунька шмигнула під паркан і зникла в будинку ...

Пам'ятаєте, я цілий допис присвятила шовковиці? Так от вона вже стала чорною, є, звичайно, зелені ягоди, але в основному - чорні ...

Я не встигла сфотографувати, як шовковиця обсипалася ... Геть, скільки її на землі ...

Сват придумав, як зберегти ягоди, тому що з землі ми не збираємо, зробив навіс з простирадла, в нього падає стигла шовковиця!

У червні у нас багато іменинників – родичів, от і мої тітки два ювіляри, однієї – 80, інший 85. У чаті родового дерева багато привітань. Зараз скопіюю привітання мого брата:

З ювілеєм, дорога Галино Михайлівно!
Ви — як справжня музика: не старієте, а лише набираєте глибини й краси.
У Вашій душі — вродливість, любов, гостинність і тепло, що зігріває покоління.
Ви — натхнення для доньки, онуки, правнука й усіх нас.
Хай Господь дарує Вам здоров’я, радість і ще багато щасливих літ!
З любов’ю й повагою — щиро вітаємо!

А це вітає двоюрідний брат моєї тітки, керівник та творець чату родового дерева - В'ячеслав:

Дорога сестричка Галина!

Дивні діла твої Господи!
Хто б міг 5 років тому подумати, що ми надсилатимемо тобі свої привітання з Німеччини, аж за океан, у далеку Америку! Ну, що ж, Галочко, із чудовою тобою датою — 85-річчям!
Це не просто вік — це цілий роман із численними історіями, наповненими дивовижними подіями, незабутніми зустрічами, суворими випробуваннями та гучними перемогами. Ти в нашому роді дивовижна людина з добрим серцем, мудрою душею повною оптимізму і невичерпною життєвою енергією.

Нехай і надалі кожен новий день приносить радість, душевне тепло та турботу близьких. Ми бажаємо тобі міцного здоров'я, тільки світлих думок, стабільно гарного настрою, душевного спокою та умиротворення. Нехай тебе й далі оточують любов близьких, увага оточуючих та заслужена повага всіх рідних та друзів!
З днем ​​народження!
З любов'ю наша німецька діаспора від Древа Чумаків.

Моя тітка Галина живе зараз у Канаді у дочки та зятя, її будинок зруйнований. Діти створюють всі умови, щоб їхня мама довше прожила. Іноді в неї відмовляють ноги, а про те, що в неї немає вдома, що він зруйнований, діти приховують, бояться за мамине хворе серце.

А це моя друга тітка, але ми з нею разом виросли, тому вона мені і подруга, і кума. Ось як привітали її у чаті родового дерева всі родичі з різних міст та країн із 80-річчям!

Дорога Олено Михайлівно!

З ювілеєм — зі світлим і величним днем!
Ви — мов тиха сила роду, ниточка любові, що з'єднує серця й долі.
Завжди поруч, коли найтяжче, завжди з відкритим серцем і добрим словом.
Ваша турбота — як благословення для всієї родини, а онукам Ви — справжній оберіг.Нехай Господь щедро дарує Вам здоров’я, мир і радість на кожен день!
Хай серце Ваше квітне добром, а поруч завжди будуть любов і вдячність тих, кого Ви так щиро любите.
З великою повагою й теплом — щиро вітаємо з 80-річчям!

І знову всі привітання підсумував засновник нашого родового дерева: ** Дорога Оленко! Ми вітаємо тебе з грандіозним ювілеєм — із твоїм 80-річчям!**

Для нас твоє життя — це приклад стійкості, глибокої сили духу та щирої доброти. Ось здавалося б, ти пережила страшну трагедію пройшовши через найважчі випробування, непоправні втрати, коли війна позбавила тебе рідного даху, звичного способу життя, всього, що раніше здавалося непорушним ... І при цьому, не дивлячись ні на що, ти не запекла і залишилася самою собою, тим сердечним і відгукнувся
Тієї самої, що не міняється навіть з роками, єдиною і неповторною. Завжди такою теплою і дбайливою людиною, яка знаходить компроміси для вирішення будь-яких гострих ситуацій. Ти напрочуд ніжна і при цьому така ранима, ніколи не втрачає свого прекрасного почуття гумору.
Тож як там у пісні співається: хтось втрачає, а хтось знаходить. Трохи перефразовуючи можна сказати про тебе: Щось втрачаючи, ти щось знаходиш.
** Ось і в тебе в цьому новому розділі життя ти знайшла, знайшла справжній скарб — сім'ю яка поряд, а з нею приємну турботу, взаємне кохання, душевну рівновагу та спокій у гірській Швейцарії. Нехай щодня, проведений тобою поряд з найближчими рідними, буде наповнений теплотою почуттів, душевною радістю та незабутнім відчуттям, що ти нехай і не вдома у рідному Маріуполі, зате там, де тебе люблять, цінують та бережуть.Ми всі бажаємо тобі здоров'я, душевного затишку, лагідних усмішок онуків та ще багатьох та довгих світлих років під мирним небом. Нехай серце твоє буде сповнене лише любов'ю, а кожен прожитий день — тихим щастям.**

З любов'ю, повагою та найтеплішими почуттями — вся наша німецька діаспора Древа Чумаків у Байройті.

А це за доброю традицією фотографії ювіляра у родинному колі... У Олени одна донька, яка подарувала бабусі - 5 онуків. Любуюся цим дивом, як усі люблять та оберігають бабусю! Наголошують її ювілей на дачі.

Бабуся з онуками, яких їй подарувала донька Свєта, моя двоюрідна сестра, подивіться на фото, мама дітей та бабуся виглядають молодо, бо живуть за принципом: творити добро...

Ось так продовжується життя, будуємо його на позитиві, на маленьких радощах, на сімейних традиціях. Дякую всім, хто підтримує мої дописи. Будьте щасливі та благословенні.

Ольга Зоря