Вигадане оповідання.

in hive-145157 •  13 days ago  (edited)

Всім привіт... 🙂

8089CEBD-B224-44F0-ACDF-028C04587427.png

Катерина підходила до багатоповерхівки, в якій прожила все своє життя. У неї був чудовий настрій, на вулиці стояла гарна, сонячна погода. Дорога з університету проходила через місцевість, густо засаджену бузком. П’янкий аромат викликав приємні відчуття ейфорії, що супроводжувалися пристрасною жагою до пригод.

Поруч з її домом будували ще одну багатоповерхівку. Катя звернула до накриття, облаштованого для безпечного проходу повз будівництво. На виході з нього її зупинили дві дівчини та запропонували зіграти невеличку епізодичну роль у фільмі, який знімали в парку за кілька кварталів звідти. Катруся не роздумуючи погодилася. Якби дівчина подумала — відмовилася б і не витрачала свого часу. Або хоча б задала кілька запитань перед тим, як дати згоду, розпитала б про роль. Але не сьогодні… Сьогодні в неї був дуже гарний настрій. Вона хотіла пригод і була готова до експериментів.

Підійшовши до знімального майданчика, дівчина вперше відчула сумнів. Професійна техніка, величезна команда, гримерка — це була не аматорська зйомка, стало лячно, адже в неї не було подібного досвіду, та й про процес виробництва кінострічок Катя знала небагато.

Однією з дівчат, які привели її, була режисерка фільму, інша — головна героїня. Вони були дуже милими, з ними було легко і зручно. Дівчата заспокоювали Катерину, говорили, що роль буде невеликою, камера більшість часу зосереджуватиметься на її руках, а слів — усього один абзац. Сказавши це, режисерка передала аркуш А4, на якому і справді був лише один абзац. Але текст виявився дуже складним…

По спині пробігла вогняна хвиля. Катя відчула агресію й хотіла відмовитися від зйомки. Але в колективі була така тепла атмосфера, що гнів швидко перетворився на милість. Її так щиро підтримували. Завчити текст «на зубок», не вимагали — звук записують на чорнову доріжку, потім переозвучують у студії.

У Каті було небагато часу на ознайомлення з текстом. У гримерці акторам швидко підправили макіяж, і вся команда мала йти на знімальний майданчик.

За сценарієм Катя була відвідувачкою парку, яка мала читати напис на інтерактивній плиті — з заплющеними очима, через дотик. Напис був виконаний шрифтом Брайля. У цей час до неї мала підійти головна героїня й запитати, що там написано. Іншого тексту там не було. Дівчина, не обертаючись і не зупиняючи руху пальців, мала передати зміст напису. Режисерка показала всі рухи й запевнила, що під час діалогу зніматимуть лише руки, а помилки в тексті легко можна буде переозвучити.

Дівчата провели кілька репетицій. Режисерка допомагала Каті правильно відтворити всі рухи, направляючи її не лише словами, а й дотиком — після чого почалася зйомка.

Наша героїня провела пальцями по першому напису, камера сфокусувалася на її руках.

Уроки гри на фортепіано не пройшли даремно — дівчина мала довгі, красиві пальці й змогла граційно передати потрібний рух. Все виглядало ідеально.
Але, коли треба було проговорити текст — Катя розгубилася. З голови вилетіло абсолютно все. Вона не змогла згадати жодного слова. Усередині спалахнув вогонь гніву, викликаний незручною ситуацією.

Катя звернулася до знімальної групи: сказала, що в неї нічого не вийде, що вона нервує й хоче залишити знімальний майданчик. Їй було щиро шкода, що все так склалося. Тоді режисерка попросила зробити ще один — останній — дубль.

Камера була знову спрямована на руки дівчини. Молода режисерка стояла позаду. І коли Катя мала почати говорити — вона провела руками по її плечах, так само, як робила це раніше. І сталося щось дивне.

Дівчина відтворила весь текст дослівно. Ідеально. Без затримок, без пауз і помилок. Її голос був спокійним, рівним. Вона говорила слово в слово, точно за текстом — з такою легкістю, ніби вчила його протягом місяця, і знала настільки добре, що могла б повторити і через десять років…

Як таке можливо?

Такі самі дотики режисерка робила й під час репетицій, коли заспокоювала її, надаючи впевненість у рухах.
Катерина чула про кінестетичну пам’ять — але такий ефект здавався неймовірним. Через стрес і перенапруження, яке все ще жило в тілі, попри те, що сцена пройшла ідеально, в її голову почали залітати дивні думки.

Думки про те, що такий результат неможливий, адже до фінального результату вона зовсім не памʼятала текст, не могла згадати жодного слова з нього …
Події фільму показували майбутнє, а текст був технічним — складним і насиченим. Його справді було важко запам’ятати, тим паче за такий короткий термін.
Щось усередині кричало: це все — неправда.
Реальність навколо здавалася несправжньою. Такою ж фальшивою, як кадри кіноплівки.
Так не буває. Це все — якась матриця….

Через кілька хвилин Катя отямилася: вона була в стазис-капсулі — камері для сну, як у фантастичних фільмах. Поруч проходила медсестра.

3AF0B0DE-DADD-4AA4-AFA8-86E9E3E4E725.png

Катя закричала — її шия відчувала біль, хоч її ніхто, ніколи не душив мотузкою, та відчуття були такі, немов вона це пережила. Катя трималась за шию правою рукою і відчувала, що на ній не було ніяких ушкоджень. Медсестра підскочила, її обличчя було переляканим. Вона відкрила кришку капсули, її руки трусилися. За пару секунд вона зуміла заспокоїлася і з професійною точністю зробила дівчині інʼєкцію. Свідомість Каті відключилася.

За мить вона вже була в іншій лікарняній палаті.
Поруч стояли ті самі дівчата, з якими вона сьогодні познайомилася. У вазі — букет бузку.

IMG_8021.jpeg

Можна було подумати, що Катя просто перенервувала, їй стало погано, і вона знепритомніла. А все, що сталося — дивний, химерний сон.

Якби не біль в шиї. Та слід від інʼєкції на руці...

The End

Ілюстрації - chat GPT, Dream machine.
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ, ПІДТРИМКУ ТА КУРАЦІЮ.

Authors get paid when people like you upvote their post.
If you enjoyed what you read here, create your account today and start earning FREE STEEM!
Sort Order:  
  ·  13 days ago 

@tipu curate

Вау...

Маєстро закінчувати так, що хочеться ще! Бомбезна позповідь - тримала до кінця

Оо, дякую, я засмутилася, коли попросила GROK оцінити оповідання за шкалою від 1 до 10, і він поставив 7, 😅, хоча я завжди прошу оцінити тексти оповідань і менше 8, до цього разу, не отримувала. Дякую що розвіяв сум ;) Написавши хороший коментар 🤭

Все я остаточно розчарований у GROKі - він нічого е шарить. На мою думку розполвідь десь на 11ть з 10ти

Буудь-ласка

Мабуть він ревнує до ГПТ. 🤣🤣🤣 В якому я робила картинки. 😆

Upvoted! Thank you for supporting witness @jswit.


SPOT-LIGHT TEAM: Your post has been voted on from the steemcurator07 account.

Thank you for your valuable efforts! Keep posting high-quality content for a chance to receive more support from our curation team.

1000006091.png


image.gif

Чудова оповідь, було цікаво! 💪💪💪

Дякую. 🙏
Дуже приємно 🤩

Оце ти видала! Я зачитався 😀 Захоплює з самого початку... Дуже сподобалося! Прямо молодець! 🔥
Частіше таке пиши!))

Підійшовши до знімального майданчика, дівчина вперше відчула сумнів. Професійна техніка, величезна команда, гримерка — це була не аматорська зйомка

Фух, тут я відчув полегшення, а то вже почав переживати що її хочуть затягнути в якусь підпільну срамну студію))

  ·  13 days ago (edited)

що її хочуть затягнути в якусь підпільну срамну студію))

😂😂😂😂

Дехто вбив в мені блогера еротичного жанру. 😂😂😂
Здається ти теж приклав до цього руку. Публічно засудивши мене за розпусту.

Дякую
Приємно.

Дехто вбив в мені блогера еротичного жанру. 😂😂😂
Здається ти теж приклав до цього руку. Публічно засудивши мене за розпусту.

Та ну 😏 Творчість має йти від твого серця, а не від штанів деяких спермотоксикозних особистостей, які втягнули тебе у свої власні фантазії. Добре що таких людей у нас більше немає 😏

🤣🤣🤣🤣
Коли йде від штанів - це подобається іншим. Думаєш чого 50 відтінків сірого, в свій час, був дуже популярним сюжетом, не знати що така історія є, було не можливо….

Все через те, що ми любимо коли про секс …:)

Все через те, що ми любимо коли про секс …:)

От же 😀