Блог о четвертій ранку — 4 a.m. blog

Доброго ранку, шановна спільното!

Ось це знову в мене історія, коли о третій ночі щось шандарахнуло, хз що, може ПВО, може приліт (швидше друге, бо будинок затрясся), і заснути нормально я вже не може, тож зварила каву і ось це пише дописи, щоб дарма час не втрачати. Хрін вже з ним, з режимом, зрозуміла, що з цим йобнутими сусідами я тільки засмучуватимуся, що нічого не виходить налагодити. Будемо, що називається, танцювати під дощем. Тобто орієнтуватися за обставинами. Ризиковано, бо від такої нестабільності в мене швидко відлітає зозулька, треба буде порадитися зі своїм психіатром, як її краще підтримувати медикаментозно.

На вихідних продовжу підготовчі роботи з блогом, бо сил ні на що більше немає. Хотіла ще шафу з одягом перебрати, що взагалі-то непогана ідея, але теж не знаю, чи вистачить на це сил. Взагалі-то багато чого ще треба зробити, багато чого накопичилося. Ще я раптово вирішила, що цього року мабуть хочу відсвяткувати свій день народження, запросити гостей. Років двадцять цього не робила, а тут захотілося, навіть не знаю, чому. Щось в голову стукнуло.

Не знаю, про що ще написати, бо все ж таки четверта ранку, голова ще не включилася. Наче новинні канали пишуть, що на Київ більше нічого не летить, але хрін його знає, що там по факту. Останнім часом обстрілів настільки побільшало, що я в тихому шоці. І собаки в мене теж в шоці. Мала ще нічого, а от старша дуже нервує. Бігає до чоловіка, коли вибухи. Напевно з ним їй спокійніше.

З любовʼю, ваша Foxy

Good morning, dear community!

Here's another story from me, when at three in the morning something went wrong, maybe an air defense, maybe an arrival (more likely the second, because the house shook), and I can't sleep properly anymore, so I made coffee and am writing posts so as not to waste time. Fuck it, with the regime, I realized that with these fucked-up neighbors I will only be upset that nothing can be fixed. We will, as they say, dance in the rain. That is, navigate the circumstances. It's risky, because from such instability my mind quickly flies away, I will have to consult with my psychiatrist how best to support it with medication.

I'll continue the preparatory work with the blog this weekend, because I don't have the energy for anything else. I also wanted to go through the wardrobe with clothes, which is actually a good idea, but I also don't know if I'll have enough energy for it. Actually, there's still a lot to do, a lot has accumulated. I also suddenly decided that this year I probably want to celebrate my birthday, invite guests. I haven't done this for twenty years, and now I feel like it, I don't even know why. Something just clicked in my head.

I don't know what else to write about, because it's still four in the morning, my head hasn't turned on yet. It's like the news channels are writing that nothing is flying to Kyiv anymore, but who knows what's actually going on there. There's been so much shelling lately that I'm in silent shock. And my dogs are in shock too. The little one hasn't had anything yet, but the older one is very nervous. She runs to her husband when there are explosions. She's probably calmer with him.

With love, your Foxy